Мабуть, найкраще писати про тебе
В порожніх тролейбусах, що тільки-но з депо.
І звинувачувати нікого не треба.
За твоє здоров'я я п'ю вино.
Час летить так швидко і вперто -
Не згадати хто де і давно
Не говорила ні з ким відверто,
Але що вже, тепер все одно.
Я не можу тобі сказати,
Що нового і як живу...
Може, якось зберусь написати.
Хоча наврядчи той лист відішлю.
Мабуть, найкраще писати про тебе
В порожніх тролейбусах, що тільки-но з депо.
Шкода лише, що не видно неба,
Хоча поряд в думках воно.