Все просто як 2+2,
Не зрозуміло, що таке життя.
Новий день-нові випробування.
Як хочеться інколи туди,
Де ніхто не скаже тобі про почуття,
Де люди не знають для чого кохання, перешкоди і страждання.
Де тихо і спокійно,
Без диму у легенях і болі у душі,
Де транспорту нема-
Лише птахи.
Де може люди добрі і прості,
Де світить сонце променем ясним,
Де завжди весна і квіти цвітуть,
Де може і він буде там,
Де буде просто сказати йому,
Що у світі не багато людей,
Якими я дорожу.
Ти для мене все і всі.
У цьому житті я сумую за тобою одним.
Не зрозуміти це усім!
У кожну хвилину думки линуть про ті дні,
Де ми з тобою найщасливіші.
Я забуду все, коли полину у світ доброти,
І палкого бажання жити.