Кравченко Артем
Від автора
Уперше зі світом трансформерів я стикнувся випадково, натрапивши на мультсеріал на одному з каналів супутникового телебачення. Розумні інопланетні роботи, які спритно трансформувалися у різну техніку, настільки вразили мене та сподобались, що я з нетерпінням став чекати прокату у кінотеатрах фільму «Трансформери» про моїх улюблених героїв. Фільм вразив спецефектами та правдоподібністю, тому що режисер та сценаристи вдало поєднали у дійстві людей та залізних роботів, які рятували планету та Всесвіт від знищення. Я, як і багато інших глядачів, захопився журналами про їхні пригоди, зібрав підшивку журналів «Трансформери», приймав участь у конкурсах малюнків, вікторинах, навіть став переможцем.
Другий фільм «Трансформери. Помста полеглих» справив ще більше враження. Я не знав, чи буде продовження фільмів, а розставатися з героями не хотілось, тому спочатку почав перемальовувати малюнки з журналів, а потім вирішив написати про них повість. Її подаю на ваш розсуд.
Нові пригоди трансформерів
Частина перша - Перші битви
Розділ 1
Вирішальний політ
Оптимус Прайм сидів на високому фундаменті понівеченої стіни багатоповерхового гаражу і дивився на нічне небо. Він сподівався, що саме під час його варти з’явиться сигнал загубленого при аварійному приземленні корабля. Та чуже небо виблискувало незнайомими зірками. Десь там зостався рідний дім, який хвилював і огортав спогадами.
… У чорних глибинах Космосу розташувалась велика планета Кібертрон, яку населяли дві раси: автоботи і десептикони. Ці людиноподібні, не біологічні істоти велетенських розмірів були здатні швидко трансформуватись у конкретні транспортні засоби. У надрах цієї планети знаходилось джерело дуже могутньої енергії – Олспарк, з якої добували важливий для життя кібертронців енергон. Життя на планеті протікало мирно, але одного разу, коли ніхто з автоботів не чекав, лідер десептиконів Мегатрон розпочав війну за право володіння Олспарком, за допомогою якого він хотів завоювати весь Всесвіт.
Ця жорстока, довготривала війна нарешті пішла на спад. Автоботи перемогли десептиконів і вигнали їх з планети, яка на той час вже була напівзруйнованою.
Згодом десептикони заселили велику червону планету Дестрон. Вони відновили технічне обладнання, зміцніли військовий арсенал, побудували багато космічних кораблів і, зібравшись із силами, знову розпочали війну.
Оптимус за свої давні бойові заслуги був призначений головнокомандувачем армії автоботів і разом з друзями Балкетом, Шершнем, Арсі, Рейчетом, Бамлбі та Праулом, з якими його згуртували перші війни з десептиконами, став самовідданно боротися за встановлення миру та справедливості на рідній планеті…
Різкий звук розірвав тишу і Оптимус, відірвавшись від спогадів, напружився. Навкруги розкинулася територія випробувального полігону давно покинутого автозаводу у Детройті, який несподівано став тимчасовим притулком для сімох автоботів. За хвилину звук віддалено повторився. Він линув з озера Ері, що знаходилось неподалік і експлуатувалось населенням Землі. Оптимус зайняв більш зручну позицію для спостереження і став знову пильно вдивлятися у чорний зоряний морок. А спогади бігли і бігли чередою.
… З радарного космічного центру передали, що до Кібертрону наближається велика флотилія ворожих кораблів.
-- Тривога! Сигнал 9.4! – наказав Оптимус.
-- Споряджаймо крейсери та летимо на перехват! – по безпровідному зв’язку розпорядився командуючий армією автоботів Ультрамагнус.
Через кілька секунд сотня кораблів вилетіла назустріч десептиконам. Оскільки локатори у центрі керування космодрому показали, що десептикони розділилися і заходять на планету з усіх сторін, то командний штаб прийняв рішення про спрямування своїх кораблів у різні напрямки. Так наші друзі потрапили на південну лінію фронту.
Їхній корабель називався «Спарк» і був одним із найсильніших. Його команда складалася із двадцяти автоботів, які керували плазмовими гарматами. Він мав турбошвидкість та п’ять автоматизованих захисних башт, оснащених кулеметами великого калібру. Та найголовнішим було те, що цей корабель був живий. Він міг трансформуватися на гігантського робота-солдата за лічені секунди, але для цього повинен був мати під собою тверду поверхню.
Усередині корабля все було спокійно, поки Бамблбі, який сидів за навігаційною системою, не доповів:
-- На локаторі кораблі десептиконів!
Ці слова усіх підняли на ноги, і кожен зайняв своє місце. Оптимус та Рейчет сіли за кермо; Шершень, Арсі та Праул – до основних гармат; Бамблбі так і лишився біля локаторів, а Балкет мав лагодити двигуни та генератор захисного поля корабля при пошкодженнях. Коли десептикони почали наближатися, команда нарахувала п’ять ворожих кораблів. У перші хвилини вони занепокоїлись, але позаду загуркотіли гармати чотирьох крейсерів автоботів. Разом вони збили чотири ворожих кораблі, але влучний постріл із п’ятого корабля десептиконів пошкодив генератор захисного поля та пробив верхню обшивку «Спарка». Вибухом зачепило руку Праула, але Рейчет, який був запрограмований мед-ботом, швидко полагодив йому процесор внутрішнього самовідновлення. А завдяки Балкету було швидко відновлено захисне поле корабля та залатана пробоїна в корпусі. Тому корабель, що влучив у «Спарк», рознесло на друзки цілим градом снарядів.
Із початку війни десептикони втратили лише сто шістдесят чотири кораблі із чотирьохсот, а автоботи із двохсот п’ятдесяти – сорок п’ять та мали шістнадцять підбитих.
На одному з таких і був Оптимус з друзями. У цьому бою автоботи перемогли, не втративши жодного корабля. Спільні дії підштовхнули їх до ідеї об’єднатись. Так був створений загін «Кібернетик», як особистий загін Оптимуса. Відчуваючи постійну загрозу вторгнення, загін вирішив використати ситуацію і напасти на планету десептиконів Дестрон, щоб знешкодити їх головного правителя Мегатрона. Для цього треба було знайти космоміст і пройти крізь нього. Оптимус вирішив узгодити свій план із Ультрамагнусом, але останній застеріг його, що на Дестроні залишилось багато десептиконів, які просто вб’ють їх.
Було вирішено задіяти ще п’ять кораблів і атакувати Дестрон. Тому через декілька хвилин найближчі кораблі вже слухали накази Оптимуса.
Почали шукати космоміст. Бамблбі розрахував, що найближчий із них знаходиться за сімдесят зоряних циклів від них. За розрахунками Шершня виходило, що цю відстань можна пройти за тридцять хвилин, якщо рухатись із турбошвидкістю, а якщо без неї, то за дві години.
Усе добре обміркувавши, Оптимус наказав Арсі з’єднатися з рештою загону і перевірити, чи у всіх в порядку турбошвидкість. Згодом Арсі повідомила, що турбошвидкість є у всіх, окрім одного корабля класу «лінкор».
-- Оптимусе, а якщо причепити буксир до того корабля і тягти його усім разом, — запропонував Рейчет.
-- Так, це ідея! Арсі, повідом, будь ласка, усіх, щоб вони причепили канати до корабля під назвою «Воля», – скомандував Оптимус.
Коли канати були прилаштовані, Оптимус звелів розвинути турбошвидкість і скерувати рух на космоміст, але триматись треба було разом, тому що могли пошкодитися канати або можна було наштовхнутися на патрульні кораблі десептиконів.
Через тридцять хвилин загін «Кібернетик» прибув до космомосту і побачив, що його контролюють п’ять ворожих кораблів. Але у автоботів була можливість напасти зненацька, чим вони і скористались. Декілька секунд і загін був у повній бойовій готовності. Невдовзі від ворогів літали лише уламки! Та під час цієї перестрілки було пошкоджено космоміст.
-- І що ж нам робити? – спитав Балкет.
-- Лагодити. Арсі, передай іншим кораблям, щоб почали лагодити космоміст! – наказав Оптимус.
Цей наказ було виконано і загін успішно пройшов крізь портал! З’явились вони недалеко від Дестрона, але в зону дії локаторів десептиконів не потрапили і відразу приступили до корекції плану дій.
-- Треба розвинути гіпершвидкість та вистрибнути над планетою, тоді нас не помітять і ми зможемо дістатися до Мегатрона непоміченими, знешкоджуючи охорону без галасу! – запропонував Шершень.
-- А як зупинити кораблі після виходу з гіперпростору?— поцікавився Рейчет.
-- А що, як один з кожного екіпажу залишиться і буде керувати своїм кораблем, а потім забере інших? – запропонував Балкет.
-- Це гарний план. Проте ми можемо розбитись, коли вистрибнемо! – нагадав Оптимус.
-- Можна взяти кібершути! – запропонувала Арсі.
-- Так. Із приземленням ми розібрались. Треба вирішити, яким чином можна повернутися на кораблі, – зауважив Оптимус.
-- За нашим сигналом усі кораблі мають по черзі забирати свої екіпажі з космодрому Дестрона та летіти у точку збору на сусідній планеті Теба, а «Спарк», як найсильніший корабель, буде прикривати тил про всяк випадок,-- запропонував Рейчет.
-- Добре. Тоді команди крейсерів «Атлант», «Союз», «Омега», «Альфа» та лінкору «Воля» скидають десант над космодромом, проведуть його зачистку та утримуватимуть до прибуття рятувальних крейсерів. Автоботи інших п’яти крейсерів скидають десант в районі Головного Палацу Мегатрона. Екіпажі двох кораблів мають охороняти усі виходи із Палацу, а екіпажам останніх трьох кораблів треба знайти Мегатрона та знешкодити його і подати сигнал іншим кораблям, – наказав Оптимус.
-- Гарний план! – погодились усі. – На ньому і зупинимось.
-- Залишилось вирішити, хто з екіпажів залишиться у кораблях, – сказав Оптимус.
-- Давайте я зостанусь на «Спарку», – запропонував Рейчет.
-- Ні, твої бойові навички та медичний досвід нам знадобляться, – відказав Оптимус.
-- Тоді хай веде корабель Праул. Він все одно не вміє бути частиною команди! – запропонував Бамблбі.
-- То хай буде й Праул. Арсі, повідом, будь ласка, усіх про наш план і скажи, щоб залишали в кораблях новачків, а медботів брали із собою! – наказав Оптимус.
За дуже короткий час вони спорядились. Кожен взяв із собою плазмовий бластер, патрони, перевірив, як вмонтовано внутрішню зброю, надів кібершут та взяв електрошокер для бою.
Кожен корабель розвинув гіпершвидкість, і автоботи вистрибнули. Як і передбачалось, ніхто з десептиконів не побачив загону. Вони швидко зняли кібершути і приступили до виконання плану. Група Оптимуса швидко просувалася до головної будівлі, де мав знаходитись Мегатрон. Уникаючи десептиконів, автоботи пройшли вже половину шляху, та раптом побачили, як до складу, біля якого вони знаходились, прямують три охоронці. Щоб уникнути непотрібного галасу, Оптимус наказав сховатись за будівлею, а потім напасти та знешкодити їх. Операція пройшла вдало.
Звільнившись від охорони, рушили далі, але з подвійною пильністю. Так дістались до Головного Палацу, але будівля добре охоронялась. Автоботів було більше, проте їм бажано було пройти непомітно!
-- Може виманимо їх сюди, а тут і відключимо? – запропонувала Арсі.
-- Ні, так не вийде, Арсі! Доведеться відкривати вогонь, – сказав Оптимус. – Слухай мою команду! Рейчет, Балкет та Бамблбі, ви кидаєте гранати, інші стріляють, а коли охорона буде знешкоджена, швидко біжимо до Палацу, а там вже діємо згідно плану. Усе зрозуміло?
-- Так, – відповів хором загін і почав діяти!
Коли вони вдерлися до Палацу, то відразу почали шукати схованку Мегатрона. Розділившись, обшукали усю будівлю, та у кожній залі знаходили лише його прибічників. Нарешті, у найбільшій, віддаленій залі вони знайшли Мегатрона в оточенні п‘ятидесяти десептиконів. З’єднавшись із другими пошуковими групами, Оптимус та його команда почали стріляти в десептиконів. «Кібернетик» втратив шістнадцять бійців, а Мегатрон – десять охоронців. Через десять хвилин у Оптимуса залишилось лише вісімнадцять бійців та його друзі, а у Мегатрона було ще дванадцять охоронців та сходами вже підіймалася ціла рота, викликана для підмоги.
Сили були нерівні, тому «Кібернетик» відступив. Але Мегатрон наказав їх впіймати. Відбиваючись від погоні та об’єднавшись із групою на вході до Палацу, Оптимус наказав кораблям прибути на космодром. У цей час Мегатрон, проаналізувавши їх дії, дав команду приготувати його персональний корабель, а сам миттєво трансформувався у літак і полетів на космодром швидше, ніж це могли зробити автоботи. Щоб дістатись до місця призначення, їм потрібно було пересікти відкриту місцевість. По дорозі їм назустріч кинулась велика група ворожих солдат. Знешкодивши всіх, «Кібернетик» попрямував далі, але їх наздогнали два танки. У бою загинули два автоботи, які, жертвуючи собою, кинулись під танки з гранатами. Ще деякі автоботи мали пошкодження, але усі, згідно плану, полетіли на Тебу, щоб об’єднатися. У кораблях багатьох солдат не дорахувалися.
На «Спарку» взагалі залишилось лише сім автоботів, сім найкращих друзів. Вони, згідно наказу, відволікали увагу й летіли останніми. Було дуже шкода загиблих друзів, проте довго сумувати не довелося – адже за ними в погоню помчав сам Мегатрон! На кораблі кожен зайняв своє місце, окрім Праула, тому що під час останньої битви його ліва гармата була пошкоджена і не могла стріляти.
Почалася стрілянина, хоча у двобій вступили лише два кораблі. Кожен із них був пошкоджений від частого влучання снарядів. Та нарешті корабель Мегатрона почав падати, але останнім пострілом пошкодив двигун «Спарка». Некерований, він теж падав і був втягнутий на орбіту достатньо великої голубої планети. Коло за колом він опускався все нижче на планету Земля.
Біля поверхні Землі автоботи були змушені катапультуватися. «Спарк» впав десь далеко. Вони навіть не знали де, бо зв’язок був перерваний. Тому зараз вони усі сили спрямували на пошук свого корабля.
ID:
397740
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.02.2013 09:56:49
© дата внесення змiн: 23.02.2013 23:29:41
автор: Гетьман
Вкажіть причину вашої скарги
|
Бажаю успіхів 
Ти молодець! 
Чекатиму продовження.
