Не дай вам Боже тих нещирих друзів,
Що в бруд вас закидають по коліна,
Живуть не в дружбі, а в пітьмі ілюзій
І з дружби в них залишилась руїна.
Ті друзі слова вдячності не скажуть
І за дрібницю не почуєте «спасибі»,
Вам грубих купу слів лише відкажуть,
Вони зробили ласку і фатальний вибір.
Вам честь, мабуть, за те, що ви є друзі,
Хоча йому до ср*ки твої трабли,
Ти не крутий у його пафосному крузі
І ваші дружні пута вже ослабли.
Якщо той друг мовчить – то він не друг вам,
Друг той, хто вдячний вам за дружбу в кожну мить.