Мені смішні ваші поради,
Шановні мешканці Землі!
Жага одвічної розради –
Уміло радити мені.
Вчити користі й поспішати
За плином «людського» життя,
Дарма багато працювати,
Ліпше захоплення шматтям!
Себе розхвалювати вміти
Та посміхатися завжди.
Мозок парфумами труїти
Й купу коханців завести.
Бо час минає тихо й чемно,
Згодом побачити дано,
Що все життя пройшло даремно,
Наче відоме нам кіно.
Тоді лишень зможу пізнати
Я молодості «помилки»
Й буду страшенно шкодувати
Про скупо пройдені роки.
Скажу, що в тім немає ради,
Бо кожному свій шлях і час.
Людське нутро не можна взнати
Як вам – мене, а мені – вас!
