Magna et verinas. Частина друга або продовження діалогу.
Ти скажеш: "Істина - у серці",
а я з тобою знов не згоджусь.
Її ж знайдеш лиш у люстерці,
бо справжня істина - це погляд.
Єдиний справжній сірий погляд,
що так давно шука реальність,
якому ще потрібен догляд,
який щораз втрача тональність.
І навіть каро-сніжні очі,
що обпечуть і душу, й тіло,
вони теж істину пророчать.
Погодься, ти б так не зуміла.
Ми маєм істину й в єднанні,
де біс і ангел повсякчас,
забувши про чужі страждання,
несуть комусь ту "veritas".
Не істина, а вільний погляд,
Той дикий, владний і... безвладний.
Який порушить твій світогляд
і подарує нам безправ'я.
Ти скажеш: "Істина - у серці",
а я, дозволь, посперечаюсь.
В очах вона. В цих дивних скельцях.
Якого ж кольору? Вагаюсь. (15.11.2012)
(Репліки зі своєрідного "діалогу" з Аліною Бондаренко)
