Ти цілуєш устами уста –
Тремчу, наче листя від вітру.
Кров нуртує гаряча, густа,
А сльози непрохані витру,
Що зрадливо біжать по щоках
Від жалю, невимовного болю,
Бо різниця у наших роках
Мало щастя вділила на долю.
Я цілую, цілую уста,
Руки, плечі і груди звабливі,
Манить їх неземна красота
І вогні у очах мерехтливі.
Заховати, прикритися - ні,
Зацілую я їх, заласкаю.
І стидливо дозволиш мені
Все, на світі чого забажаю.
У сплетінні гарячому тіл,
В божевіллі безсонної ночі
її ми ділили навпіл.
Не можна - і я вже не хочу!
26.07.2010 p.
