Жовтавий місяць і хмари сині
Дим від попелу йде і йде
Тут закохані життя прожили
І саме тут, бо більш ніде
Вони тут жили і гомоніли
Не знали горя, а лиш жагу
Жагу до тіла, то плоті з шкіри
Без суті й правди наяву.
Сміялись, плакали, шепотіли
Кінця життям не було меж
І років з ста вони прожили
Рука за руку, бо не помреш.
Той вони жили і любили
Кохались душами з дня у день
Бо мали крила жовтаво-сині
І дим із попелу, що не знайдеш