Думки розкидані по всій голові,
А поцілунок ще досі лежить на чолі.
Мелодія тихо відстукує в серці,
Відображення стрімко ходить по скельці.
Слова,що я так довго шукала,
Шалені думки,що так довго збирала.
По небу босоніж побігли,
Дігнати я,на жаль,не встигла.
А коли краплинами донизу спустились,
Зрозуміли нарешті чому приземлились.
Спасти душу,що на краю стояла,
І по струнам звуки тихо витинала.
А в звуках чутно іронію долі,
Що їла з середини душу поволі.
А з неба остання думка летіла,
Що її з колін підняти зуміла!