Лежить в пелюшках немовлятко,
Навколо мертва тишина.
Кому потрібно чуже дитятко,
В якого в серці пустота?
Воно ще зовсім безпорадне,
Не вміє слова ще сказать.
Але воно стане порядне,
І зможе чесність відстоять.
Малятко простягає ручки,
Але чомусь ніхто не забере.
Його життя схоже до свічки,
Таке ж нікчемне і бридке.
Його покинули і мама, й татко,
Нема у нього вже життя.
Зустріне саме воно це літко,
Таке бридке його буття…