Написати б вірша, щоби міцно торкав він
Збайдужілу іржавість струни,
Наче скальпелем, повний рішучості, раввін,
Обрізаючи всім пі**ни…
Щодо рівня цензури, без сумніву, - лідер,
Бездоганний мистецтва рубін,
Лиш посмій свою критику висловить, пі**р –
І вкоротить життя карабін.
Новий вірш мій серйозність пройматиме щира,
Скільки блазня тягтиму тягар?
Заливатимуть в ньому страждання й зневіра,
Наче вилив душі - пісуар.
Не розтоплять лишень псевдопереживання
Псевдощирістю кригу сердець,
Ваших штучних емоцій пусті коливання
Дуже швидко захопить пи*****.
P.S. Даруйте за низький рівень моралі.
Я думала що вірш діткам до 18, а виявляється що для публіки, якій за 18. "Душі пісуар" , доречі, в останньому слові одна зірочка зайва Не знаю яка тебе муха вкусила для такого вірша...але розвеселив
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
взагалі-то там порівняння: "Заливатимуть в ньому страждання й зневіра,
Наче вилив душі (заливатиме) пісуар." Просто не поставив тире, зараз виправлю) щодо зайвої зірочки - дякую, вкурсі, прибрав) я сам не знаю, якась несподівана муха пролітала поруч і вкусила