Чому сумно на серці і порожньо?
І ніщо не втамовує біль.
І не стало життя, і моторошно,
Й не заповнити пустку в собі.
Тільки в пам'яті ви лишаєтесь,
Тільки житимете в серцях.
Та до віку не полишатиме,
Нас отой нездоланний страх.
Спіть спокійно, і хай домівкою,
Стануть вам голубі небеса.
І на небі новою зіркою,
Запалаєте воскреса.