Історія нашого народу
Багата на події:
Душа наша чистіша за воду,
А серця - сповнені надії.
За нашу мову рідну,
Що Господь нам дав
Полягло мільярд людей невинних...
І ще ніхто не повертав
Тих синів хоробрих
Їхнім сивим матерям...!
Та, мабуть, і думати ніхто не міг,
Що в наш час швидкий, далекоплинний,
Наш народ забуває героїв своїх,
А разом і мову свою, невинну.
"Схаменіться люди!
Замріть на хвилину!
Не можна закопувати нашу країну!!!
Бо без мови своєї...
Що кров"ю відстоювалась в різних боях,
Щоразу заспокоювала вас по ночах,
Як звучала з материнських уст колисковою...
І тепер, хочете скувати себе чужою,невольною, новою?!
Але...як хочете звершайте...
Та для мене важлива доля завтрішнього дня -
Помру я з думкою про свою батьківщину,
А ви пам"ятайте:
Людина без рідної мови - сміття."