Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав Дорожний: Башта смутку - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич, 19.01.2012 - 23:01
Хтось подасть, хтось байдуже пройде. Всі ми люди та не на одне лице.
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда. і крок є різний у людей...
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мабуть, витончений смуток іноді вартує більшого, ніж тривіальна радість...
Раїса Гришина, 17.01.2012 - 20:00
Та враз – один, січневий дощ, сльота. Подасть хтось руку? Це саме те, що й мені б хотілося спитати! Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
світ не без добрих людей! подасть!
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
особлива подяка! хай оптимізм переможе...
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, друже-філософ!
Оксана Пронюк, 17.01.2012 - 18:21
І низини і висоти - та все ж ті смуткові ноти...хотіла розвеселити Вас, а Ви знову втекли у башню... таке все знайоме там... Сили радості! Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую! може, на світанку виберусь звідти...
Наталя Данилюк, 17.01.2012 - 17:30
Поглядом розсіє ночі темінь.І полум’я надій Сотворить одвічний кремінь! - Містичне роздвоєння...Глибоко. Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, "In flames", що зараз в мене звучить...
|
|
|