Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: Перейти на сторінку автора - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 12.12.2011 - 19:40
А може колись і крізь менеХтось буде так пробиратись... Але ж є і ті, кому наші вірші подобаються Леся Геник, 12.12.2011 - 18:28
Хто що мені тут наговорить?Хто чим мені тут промовчить? *************** І може суть не втому навіть хто і що тут скаже, А річ вся в тому як те щось у серці ляже... ******* Наталя Данилюк, 12.12.2011 - 08:56
В якому з цих творів - істина?В якому із них одкровення?-хтозна...Все сприймається під певний настрій.Саме від настрою читача залежить,чи повірить він автору,чи ні.Всі ми задаємо собі схожі питання і губимося в здогадах. Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба пухнаста квіточка! Дійсно від сприйняття читача багато залежить, тут Ви праві. А мені пощастило на Вашій сторінці - коли випало "пальцем в небо" - трапився мені Ваш чудовий вірш "Бабина хата". А свої одкровення і набуті життям істини ми привносимо у всі свої вірші, адже так? З вдячністю Ольга Медуниця Валя Савелюк, 12.12.2011 - 08:32
Люба Олю, публікуючи свої вірші, всі ми ризикуємо, бо тим самим одкриваємо навстіж душі, робимо їх безборонними... а у відкриту душу, як відомо, дуже зручно, вибачайте, плювати... чи слід виключати, що хтось може такою нагодою скористатися?.. але мусимо бути готовими до такого... крім того, врахуйте принцип модальності мови, він полягає в тому, що: про що людина не казала б -- вона завжди розповідає про себе саму... то ж не сприймайте слова інших, які вам не сподобалися, на власний рахунок, навіть оці слова, які я пишу Вам зараз, якщо хочете... бувають у нас мінорні настрої, що не рідкість для поетів, трапляється хандра, а то й депресивні мотиви... всі ми вразливі, бо ходимо босими душами по стерні... але стосунки на сайті, як я, до прикладу, бачу -- доброзичливі... я от Вас щиро люблю і шаную Талант Ваш, і я зовсмім не виняток у такому до Вас ясному ставленні... що сталося? якась образа? чи просто -- осінь занадто пізня... ніяк не випаде сніг... таке враження, що Ви повстали супроти всього несправедливого світу... ось ми Вас обіймемо крилами і несправедливості стане менше... якщо ж Вам краще, щоб ми помовчали -- просто заблокуйте під віршами можливість їх коментувати -- для всіх... і буде тиша. з симпатією -- В.С. Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогенька пані Валю!Дякую Вам сердечно!!! Дуже для мене важливі були Ваші слова, всі слова, а особливо "ось ми Вас обіймемо крилами і несправедливості стане менше... " Все це я відчула - повірте - фізично. І крила. І таке вагоме "ми". І зменшення несправедливості. І Вам - добра - на сайті і в реальному житті! |
|
|