Чи ми зустрінемось з тобою?
Чи є ти, правдо, на землі?
Чи не приспали люті, злі?
Пани, царі і королі.
До тебе серденько лиш хоче.
До тебе серденько летить.
За тебе тільки гомонить.
І плаче, стогне, і тріпоче.
Та чи знайду тебе – не знаю.
Тебе розп’яли, як Хреста.
Позатикали нам уста.
І вся розмова ця пуста!..
А я ночами тільки мрію.
Як поряд мене ти живеш.
Як людям радість ти несеш.
І я від тебе просто млію.
Та в серці жевріє надія,
Що об'єднає доля нас.
Надії вогник ще не згас!
Що прийде той блажений час!
́́́́́
