* * *
Місяць, як жовта курка,
Щоночі несе
Срібні яйця
Зірок…
* * *
Вітряк
Дерев’яними долонями
Аплодував
Вітрові.
* * *
Вікна будинків,
як великі
акваріуми,
В яких плавають
тіні
людей.
* * *
Кола на воді,
Неначе мішень,
На якій хтось завжди
Вибиває
«Десятку»…
* * *
Малюю картину теплого ранку,
Щоб вставити її
В золоту раму
Літнього дня.
* * *
Вкладає вечір
Втомлені зорі
В глибоку колиску неба.
Вкриває їх
Пухнастою ковдрою
Хмар
І заколисує
Вітром.
* * *
Вітер
Гортає
Книгу
Неба.
За сторінкою – сторінку…
За хмарою – хмару…
Море
Гортає
Книгу
Хвиль.
За сторінкою – сторінку…
За хвилею – хвилю…
* * *
Блистить трава,
Густо змащена
Олією
Місячного сяйва.
Це Володимир Шинкарук -
