|
Пиши мені, хоч інколи, можливо я й не буду твоєю жінкою, але пиши мені, хоч інколи…пиши про день, про спогади, і про життя, нехай сповняються твої всі мрії, нехай емоції присутні будуть і віра сповнена надії. Так прошу тихо й нетерпляче, чекаю зустрічі неначе………це буде вперше і востаннє, але так сильно й ненастанно, я прагну цього понад все. Події та буденність набридають, про це я теж вже знаю, і люди ті, котрі вже ніби рідні, не так сприймаються у світлі. І всі конфлікти ,суперечки, сухі підозри недоречні, забудь, я прошу лиш забудь….змінись хоч трошки,я ж не прошу ставати іншим, зовсім ні, та лиш згадай маленький і криштальний світ в мені, хіба не шкода такого тобі??? Любов в тобі присутня щира, я відчуваю і боюсь, бо все так вигляда красиво, що ніби має зникнути колись. Та я не хочу,щоб зникало, не хочу,щоб пішов і ти, невже мого терпіння так було замало, невже, скажіть хоч хто-небудь,скажіть!!!!!!!!і знову стежка відчаю перед тобою, і знов сидиш на ній й чекаєш ти на нього, прийде чи не прийде?, важке питання, незрозуміло чи буде воно останнє. Вирішуєш чи варто шукати компроміси ,чи просто кинути все у небуття, але любов в тобі кричить і одночасно бісить, а тіло твоє все сидить. Не так вже довго залишилось, ти почекай , не гарячкуй, можливо потяг його запізнився, можливо втратив він твій номер «лайф», все має бути, усе в твоїх руках, якщо не впевнена ти в ньому ,то йди до нього пішки на ногах…!!!!!!!!
ID:
265269
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 15.06.2011 19:00:24
© дата внесення змiн: 15.06.2011 19:00:24
автор: notka
Вкажіть причину вашої скарги
|
