“БУДІВНИКАМ” ЖИТТЯ
Якби ж то Ви, Будівники́,
Та ще й уміли б будувати,
То бу́ло в кожного по Хаті,
Були́ б у нас тоді Шляхи.
Якби ж то Ви, Провідники́,
Ще вміли би та й не блукати,
То ми б давно уже прийшли
До Світла правди би пізнати.
Якби то Ви, Просві́тники,
Та ще й навчилися б читати -
Тоді пізнали би книжки́
Щоби облу́ди не брехати.
Коли би Ви, Годівники́,
Хліби́ ще й вміли випікати,
То наші б діти та діди
Забули би голодувати.
Були би Ви, Народники,
З нами єдино кровники
Та мову мовити могли -
Тоді б ми в злагоді жили.
А ще якби, Молитники,
Могли би Ви моли́тви знати,
То би угледіли гріхи
Й споку́ти би змогли вчиняти.
Коли би Ви, Духівники́,
Не душогубами були –
Змогли б у мирі повмирати
Та й суду Божого чекати.
Якби ж то Ви, Святе́нники,
Хреститись вміли, не вбивати,
То й ми не хтіли би стріляти
І Вас, святих, не проклинати.
Якби ж то Ви, Будівники́,
Та й повизди́хували кля́ті,
Чи повдави́лися б грішми –
То стали б Люди панувати.
Павло Гай-Нижник10 березня 2011 р.Гай-Нижник П. Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.10-11.
