* * *
Що вдалині не вдалося
На берестечкових снах?
Сизі птахи у волоссі,
Простоволосі, як знак.
Може, нам знову діткнутись
До передполя предтеч?
Вигнути власну ввігнутість
І сипонути картеч...
Там, за порогами жалю,
Плине кришталю Дніпро.
Тільки скрипить по скрижалю
Бога безжальне перо.