* * *
Що вдалині не вдалося
На берестечкових снах?
Сизі птахи у волоссі,
Простоволосі, як знак.
Може, нам знову діткнутись
До передполя предтеч?
Вигнути власну ввігнутість
І сипонути картеч...
Там, за порогами жалю,
Плине кришталю Дніпро.
Тільки скрипить по скрижалю
Бога безжальне перо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241180
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: aleksgun