Серед буденних справ летять дні і роки
Лиш у свята притишуємо кроки
Й питаємо себе : А хто я є?!
Стряхнувши пил буденності лиш трохи.
В ці миті - час затишує свій хід.
Так хочеться прожити з усіма у мирі.
І знов трапляються дива: дитячі,новорічні, милі.
І в такт думкам і спогадам про час,сніжинки білі закружляють
Запахне знову ялівцем і друзі щастя побажають
Знов зійде зірка і малята різдвяну коляду, нам заспівають.
