Мій ангел
Я бачив сивий ангел, сивий та блідий...
О.Буднецький
Схиливши сиву голову додолу,
Та плачучи, від сорому й страждання,
Повторюючи як закляття знову й знову
Просив у перехожих, ангел подаяння
Він сірі крила за спиною заховав,
І на простягнутій брудній долоні,
Болючим грузом п’ятачок лежав,
І гнітючий жаль до нього бив у скроні
Він в небо задивлявся у калюжі
І порожнечу у собі відчувши,
На землю скинув крила дужі,
Слова усіх молитв забувши
В його скуйовджене волосся,
Вінок терновий заплітався
І лиш на мить, мені здалося,
Що він від болю, посміхався
Той ангел гріх в собі плекав,
Що тлів у погляді очей,
Він, до безпам’ятства кохав,
Свою ненависть до людей
