Не йди,не покидай й не проклинай,благаю я,
Закривши двері,ти загубиш всі дороги,
Прости мої гріхи й моє життя
В якому й досі,не знайдеш свободи.
Не йди,без тебе я не я і ти не ти
І байдуже,що все життя у метушні
Бо я кохатиму, кохатиму завжди.
Тебе прошу,молю,не йди.
Не йди,самотність гірше пустоти,
Хоча й крокують попліч вони,
Не покидай буденні дні,
В яких так солодко було мені.
Не йди,ох скільки раз ти чув ці молитви!
І з кожним днем,все більш пронизані вони слізьми,
Ти поруч ще,та ти вже не зі мною,
Покрив всі почуття страшною мглою.
Пішов,та зник,на горизонті всіх надій,
Залишив теплий слід у пам’яті моїй,
Тремтять слова,болить душа,не має слів,
А що тепер,куди іти,і хто б зігрів???
