крапля на дотик здається холодною .
на присмак минулого , до болю знайома .
хочу так бути в цю мить безтурботною .
поставити крапку , а ставиться кома .
я розділяю життя на спогади :
добрі і ті , що їх не пригадую .
ловлю мимоволі цікаві погляди ,
їх суть сама для себе вигадую .
кімната у сутінках , до дзеркала дотик.
я вже не тигриця й здається наче
по той бік дзеркала маленький котик
ображений світом востаннє плаче .