Зима і літо, весна і осінь,
Тепло і холод, краса і спокій,
Розлука і кохання, сподівання
І безліч заповітних і чарівних мрій.
Усе змішалося в одній душі,
Усе, приємні зустрічі й розлуки,
Все впало водночас, як ті дощі
І все раптово нам зв’язало руки.
До моїх ніг упала не одна зоря,
Одну з яких ти зняти мав для мене;
Моїм обличчям не одна текла сльоза,
І всі вони були призначені для тебе.
Мабуть іще люблю, не знаю,
Мабуть, ще досі я кохаю і чекаю,
Мабуть, словам твоїм ще досі вірю;
Не знаю нащо, але маю ще надію.
Я сподіваюся, не будеш сонцем серед ночі,
Я сподіваюся, не будеш місяцем посеред дня,
Я сподіваюсь, будеш оком ти пророчим
Або реальністю цікавою життя.
Та це буде колись, іще далеко,
До цього ще потрібно довго йти,
Я знаю, буде дуже ще нелегко
Та радісно тебе іще раз віднайти.
Та це буде іще колись, а зараз в мріях
Й у снах своїх я бачу лиш тебе.
А зараз все в думках, зима і літо,
Тепло і холод, змішалось зовсім все…
