Змішалось все в душі…

Зима  і  літо,  весна  і  осінь,
Тепло  і  холод,  краса  і  спокій,
Розлука  і  кохання,  сподівання
І  безліч  заповітних  і  чарівних  мрій.
Усе  змішалося  в  одній  душі,
Усе,  приємні  зустрічі  й  розлуки,
Все  впало  водночас,  як  ті  дощі
І  все  раптово  нам  зв’язало  руки.
До  моїх  ніг  упала  не  одна  зоря,
Одну  з  яких  ти  зняти  мав  для  мене;
Моїм  обличчям  не  одна  текла  сльоза,
І  всі  вони  були  призначені  для  тебе.
Мабуть  іще  люблю,  не  знаю,
Мабуть,  ще  досі  я  кохаю  і  чекаю,
Мабуть,  словам  твоїм  ще  досі  вірю;
Не  знаю  нащо,  але  маю  ще  надію.
Я  сподіваюся,  не  будеш  сонцем  серед  ночі,
Я  сподіваюся,  не  будеш  місяцем  посеред  дня,
Я  сподіваюсь,  будеш  оком  ти  пророчим
Або  реальністю  цікавою  життя.
Та  це  буде  колись,  іще  далеко,
До  цього  ще  потрібно  довго  йти,
Я  знаю,  буде  дуже  ще  нелегко
Та  радісно  тебе  іще  раз  віднайти.
Та  це  буде  іще  колись,  а  зараз  в  мріях
Й  у  снах  своїх  я  бачу  лиш  тебе.
А  зараз  все  в  думках,  зима  і  літо,
Тепло  і  холод,  змішалось  зовсім  все…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218318
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: natyska