УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК (Тематичний захід для дітей) )
1.ВІНОЧОК НАЙПЕРШИЙ - сплітала матуся,
вимочувала його в росах сім днів й
до свят тримала у скрині. Дівчатка
починали носити віночок з трьох років
Донечці коханій
Квіточки збирала
Добрая матуся,
Долю зазивала,
Коли сонце зійде
З ніченьки чекала,
У досвітніх росах
Квіточки купала,
В затінку сушила.
Все перебирала,
Як сплела віночок -
Долю загадала,
Висушені квіти
В скриню заховала,
В глИбінь,
Від навроки,
На святА чекала.
Наче Берегіня,
На голівку клала
Щасливий віночок,
Про здоров`я дбала:
Блакитний БАРВІНОК,
НЕЗАБУДКИ сині
Будуть розвивати
Гострий зір дитині,
А жовтогарячі
З чорним ЧОРНОБРИВЦІ
Не дадуть боліти
Дитячий голівці.
Посеред - РОМАШКА,
Оченя жовтеньке , -
Заспокоїть від страхів
Маленьке серденько.
2. У віночок чотирирічного дівчатка
допліталися нові квіти і яблуневий
цвіт - символ материнської любові.
Підростала дівчинка -
Віночок зміняли, -
ЯБЛУНЕВІ ЛИСТЯЧКА
й ГІЛОЧКИ вплітали,
ЯБЛУНЕВИЙ ніжний ЦВІТ
На віночку новім -
символ материнської
Віри і любові.
3. Для семиліточки - із семи квіточок.
В центрі - гроно калини:
А як вже миналося
сім рочків маленькій,
До вінка впліталися
НАГІДКИ дрібненьки,
і БЕЗСМЕРТНИК, І ЛЮБИСТОК,
І ГРОНО КАЛИНИ,
Щоб кохання було чистим
В гордої дівчини.
Треба було не тільки вміло плести
вінка, а й в`язати до нього стрічки.
Сором був дівчині, в якої стрічки
пов`язані недбало!
Посередені в`язали
КОРИЧНЕВУ стрічку -
Годувальниці землиці
Символ сили вічний,
Пообіч від неї - ЖОВТІ,
Як гаряче сонце,
А ЗЕЛЕНІ обіцяли
Красу й свіжість донці,
Далі йшли БЛАКИТНІ й СИНІ-
По спині, як річки,
Наче небо неозоре,
Як вода в криничках.
Потім стрічечки в`язали
ЖОВТОГАРЯЧІ,
Наче свіжий хліб із печі,
Духмяний, гарячий!
ФІОЛЕТОВІ - то мудрість,
Чипляли - на згадку,
А МАЛИНОВІ - ті були
Знаками достатку.
А на БІЛИХ гаптували
Золотом та сріблом
Яснолиций Місяць справа,
Сонечко - наліво.
А ЧЕРВОНІ - знак печалі,
Разом з маком-цвітом,
До вінків своїх в`язали
В пам`ять про убитих.
І весільні, і купальські-
Звичай знали люди, -
Вікові давньослов`янські -
Плели їх повсюди,
Українські ті віночки,
Для себе й сусідів,
Весь квітучий вік дівочий -
Сімдесят сім видів!
Безліч символів, повір`їв,
І легенд прадавніх
Збережемо у віночках
Святкових і славних.
Ніно Борисівно! Прочитала із задоволенням Ваш твір, і з таким же задоволенням використаю його в роботі із своїми школяриками. Дозволяєте?
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Будь ласка, Выкторіє! Я й сама його писала для позакласного заходу. Ще визріває про сорочку-вишиванку. А пошукайте у мене "Зимові свята" - саме час готуватися.
Уміння це прадавнє збереглося,
Хоча таких майстринь лишилось мало...
Щоб заплести віночок у волосся -
То чергу наречені в нас займали,
аби усе заплетене - збулося!
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
