Якби не ти, то не було б такого смутку
і не ховала б я свій плач за комір куртки.
А сльози дивні, бо скупі,
а люди горді, бо сліпі.
Я б не дала тобі піти, якби не ти.
Якби не ти, не була б я сама собою.
Йдучи у ніч, не змиєш гріх лише водою.
А совість точить, мов іржа,
мій край душі, мов край ножа.
Була б готова гріх нести, якби не ти.
Якби не ти, в моїх очах було б порожньо.
Мабуть, і я така, як всі, та не як кожна.
Мені ж ти рівню не знайдеш
і злий з побачення підеш.
Я б не сказала „відпусти”, якби не ти...