Неможливість тогО,
що засвідчує твОє світло
В мОїй свідомости
ставить під питання
мій Вибір -
дихати у той керунок
Чи ні,
Чи дозволити серцю
відбивати удари
під кроки твОго приходу.
СпИною бачу тебе у вікні,
Чи то пак, відчуваю.
І своєї голови
не здіймаю,
Аби
дозволити тобі зайти непомітно,
Хоча
мОї шворки з маленькими
дзвониками від душі
ти зачепив за 5 метрів
від хати...
Скільки собі ще брехати?
Вперто вперше вдивлятися в очі -
світлі з темним пружком...
Пити чай з молоком,
роздумуючи над словом "запала".
Я пИшу листи,так, ніби зопАлу,
Вкладаючи в зміст слово "Свобода",
Слово "Мовчу" і слово "Літала".
У минулих життях
я вже тебе відчувала
На босих ногах
росою із трав...
У цьому житті - ти мене не впізнав...
Я впиваюся миттю,
бо вже чую твоЮ глибину.
І ніяк не дістатися дна!
Забракло повітря...
Пірнати у комусь - є небезпека
Колись заблукати.
Знову шукати?...
В собі
тихий колисковий моря шерех
Двом рибам, викинутим на берег...
