Я знайшла похожого на тебе
і відношусь мов до рідної душі ,
Він , то любить то кидає геть від себе,
і тоді я згадую ті дні.
Я то горда то нестерпно тиха.
і сама себе невпізнаю,
В ньго є похожа твоя риса,
ну і це у ньому я люблю.
час-від-часу,ти телефонуєш,
і мов грім із неба голос твій,
та от головного ти нечуєш,
і в думках назавжди будеш мій.
коли дивлюсь я в його очі ,
так хотілось бачити б тебе,
ви до болі з ним такі похожі,
та забути ось що головне....
десь далеко в серці сидить рана,
про яку незнаєш до тепер,
і роки ці я гою цю рану,
та із пам"яті мене ти з тер
мучу серце і думки і тіло,
і жадаю зустрічі хоч рас,
бо без тебе це життя мов крига,
і огонь ,що так горів вже згас.
Ти ніколи непочуєш правди,
непобачиш цих тонких віршів,
непробачиш в серці мої зради ,
бо одруження мого ти нехотів....
я покину вже вірші писати ,
у яких язгадую тебе,
та лиш серце буде памятати.
і від болі так й незажеве
