Палила я твої палкі листи...
Там не лишилося і духу,
А з полум"я немов дивився ти:
"Полиш!Візьми мене за руку!"
Хоча б на мить вернути ночі,
Коли крутилася земля,
Коли підкошувались ноги,
Й не сумнівалась,що твоЯ...
Хоча б на мить...а ти зникаєш,
Приходиш,знову тут і там,
Навже мене ти ще чекаєш?
Невже ти досьогодні сам?
Палила фото...так повільно,
Немовби різав серце ніж,
Щоб хоч колись дихнути вільно
І радості зустріти ті ж.
Ні краплі сліз не пролилося,
Я знов у той вернулась час,
Твого торкнулася волосся
І знов потонула в очах...
Знов цілувала твої губи,
Знов обіймала,як колись...
Чи ще таке,коханий,буде??...
...Завжди просив ти:"Усміхнись!",
І заспокоїв мою душу,
І настрій піднімав завжди...
Чому?Чому забути мушу?
Любов!-До нього приведи!
Чи всеодно?Чи не всерівно?
Чи люблю?Чи лишився слід?
Чи ти мені ще досі вірний?
При зустрічі розтопиш лід?...
