Життя – це слово не порожнє,
Не треба погордувати ним.
Візьми собі в науку друже
Життя прожити без причин.
Ріка життя – течія бурхливого світу:
Пожадливостей, зради, насильства та омани,
Віддатись їй – мочитись проти вітру,
Збагни що робиться в цьому світі?
Пожадливостей дика спрага
Палає в нас як Рим підпалений самими нами!
І дивлячись на яскраве полум’я – жага! –
Закохуємось в смерть становлячись її рабами.
Куди ідеш? Камо грядєші? –
Дивись на Бога, Він не збреше.
Не будь як ті, хто думають що вони живі,
Насправді мертві всі, хто Бога не шукає у собі.
В безодню котимось зі швидкістю метеорита,
Не бачимо нічого окрім свого польоту!
Самозакоханий, егоцентричний - пиха!
Виходь із темряви зі світу лиха!
Виходьте всі із нор своїх колишніх!
Беріть Свободу даровану по вірі!
Розпрямте крила люди мрій Небесних!
Знаходьте Правду в Святій книжці!
Ми люди – Боже творіння!
Ми поважаємо себе – ми гідні!
Ми діти Божі – нове покоління! –
Життя наше в святості, в любові, в терпінні!
В країні своїй наведемо порядок,
Почнемо з себе, бо Україна – це Ми!
І потім побачимо Божий світанок –
Христос за сяє в кожнім житті!
Любов Божа – це квіти весни,
Вони ще маленькі, але вже міцні,
І Я їх дарую тобі, завжди,
Люблю Я тебе, людино, збагни...
2002
