У чорних відбитках
сирої повісті
Стоять
митники
моєї совісті
І якщо взяти
й зламати
лиха годинник
щоб було тихо
Почується рівний скрип
гільйотини
Що відділяє від решти
частку
А я шукаю думки
закваску
Боже, будь-ласка!
Бо хто помітить
Бліде в історії
Хто відчинить ворота
Морії ?
Нової !
Або тараном проб’є їх
чи головою...
Стіною зі сміху
Червоною цеглою
з усміхнених
заповітів
Ціною розкиданих
квітів
Паперів
Перлів
Плів одну за одною думку
Щоб донести
гіпотетичному
внуку
Здатність
воскреснути
Й вбити гадюку,
Випекти місце,
де гніздилася туга
Перша – померла,
лишилася друга
Дешевша – Говерла,
дорожча – Ніл
Молодість – серце з мішенню для стріл.