Листя горіхів, мов кава:
Мокрі, пахкі та гіркі,
Варто натішитись ними -
В осені зерна п’янкі…
Посмішка твоя ласкава,
Холодні жовтневі дощі,
Хочу натішитись ними,
Треба вдягати плащі…
Прогріта каміном домівка,
Ночі з тобою безсонні,
Не можу натішитись ними,
Наче дитина бездомна.
Пізно. Повітря прогіркле
В кімнаті повній свічками,
Кохання всміхнулось на плівку,
Не може натішитись нами.