А літо, літечко , як вода крізь пальці
Сплило за течією у синє море.
Поміж хмар заховалось сонечко вранці
Забіліли у снігу високі гори.
Димлять в сивім тумані - Monte Bianko
Біленький сніг блищить на сонці, як алмаз.
Стоїть , як пава Золота Осінь - di fianco
Світить ясне сонечко, то згасає враз.
Їде вересень наче лицар на коні
Усміхається білому світу, як пан.
Відлітають білі птахи - сонячні дні...
Чорніє земля ,там ,де золотився лан.
Осінь озолотила листя на вітті
У смутку хризантеми квіти печалі.
Згорають під дощем у бабинім літі
А смереки зелені стоять , як кралі.
Вже красень Жовтень іде у надвечір'я
Запалює сірником у печі вогонь .
Падає пожовкле листя на подвір'я
Забіліли чорні коси у моїх скронь.
2---------
О ПРОЩАВАЙ, МІЙ ЖОВТНЮ!
О прощавай мій Жовтню, прощавай!
О , прощавай мій птаху сизокрилий!
Ти - усміхнись сонечком з небокрай
Нахили земне тепло мені милий.
До тебе на побачення прийду
В іншому житті стрінемось з тобою.
Я буду чекати тебе в саду,
Щоб стріти золоту осінь з тобою.
Не хочу, так тебе відпускати!,-
Щоб летів ти у даль за журавлями.
Знаєш буду тебе в снах чекати...
У нашім раю з новими піснями.
Завтра у гості прийде Листопад
Від морозу отави забіліють.
Без пісні пташки засумує сад
Від заметіль зими ніжні квіти мліть.
дякую
дякую
Чудова поезія! 
дякую
