Як мине війна, то в край
Рідний наш прийде́
Мир, якого кожен вкрай
В ньому нині жде.
Наче сонце, буде гріть
Він, а ми йому
Будемо украй радіть
Так, як і цьому
Світові, бо ж буде в нім
Мир уже весь вік,
Що прийде́, неначе в дім.
А війни повік
Більш не буде. Будем жить
В мирі з вами ми
І не будем більш тужить,
Із війни-пітьми
Вивільнившись. Наче квіт,
Буде мир цвісти
Буйно протягом всіх літ.
Будемо ми йти
Шляхом життьовим із ним
В рідному краю
Попід небом голубим.
Наче у раю,
Житимемо ми усі,
Як настане мир
У своїй усій красі,
В свій солодкий вир
Взявши. Буде панувать
В нашому краю
Він, а ми всі – поживать
З ним, як у раю,
Кожну мить свого життя,
Доки не мине
Все воно без вороття,
Бо лише одне.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
