|
ПЕРШИЙ або МАЛИЙ СПАС -- МЕДОВИЙ і МАКОВІЙ... а також МОКРИЙ ("Спас на воді")
Перший або Малий Спас – Медовий і Маковій (1 серпня – за відновленим старим стилем у церковному календарі українців - вшанування животворящого Хреста Господнього)
Слово “Спас” – за українською фольклорною та християнською традицією скорочена назва слова “спаситель”. “Спасителем” церква іменує Бога Живого – Ісуса Христа. Залежно від часу визрівання плодів та хлібних злаків “Спаса” в Україні справляють тричі.
“Перший Спас або Маковій” – 1 серпня, його ще називають “Спасом на воді”, або “Мокрим і Медовим”, а пасічники освячують мед у церкві;
Другий – “Великий або Яблучний”, – 6 серпня;
Третій, “Хлібний, на Полотні або Горіховий”, – 16 серпня. На Спаса проводять хресні ходи на ріки, озера та ставки, бо вважається, що тоді вода має цілющу силу. Це свято знаменує проводи літа і в народі кажуть:
“Прийшов Спас – пішло літо від нас”.
Перший Спас у християнській традиції називається “Походженням або Винесенням чесних древ Хреста Господня”. Свято “Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього” прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ століття. За церковною легендою, у перший день серпня зародилося дерево, з якого згодом зробили хрест і на ньому розіп’яли Ісуса Христа. У царській скарбниці у Константинополі в храмі Святої Софії зберігалася реліквія - частинки деревини хреста, на якому розіп’яли Христа. Вони були наділені чудотворною силою, зцілювали і могли зупиняти епідемії у Візантії. У жарку пору священнослужителі з метою відвертання хвороб та очищення від злих духів виносили з храму ці частинки і проходили з ними по вулицях міста, прямуючи до водоймищ. За допомогою Животворного хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку. За переказами, цього дня 988 року хрестився князь Володимир. У Київській державі під час свята “Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього” при богослужінні відбувалося винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води. В Україні цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ та озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі. Перший Спас важко віднести до свят, тому що в цей день починається Успенський піст – “Спасівка”. Він триває два тижні. За своєю суворістю він такий же, як і Великий піст. Не можна їсти ні м’ясного, ні молочного. На Маковія готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є “шулики”, або “ломанці”. Готують “ломанці” так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і заливають свіжовикачаним медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти. Перший Спас називається ще “Медовим”: стільники наповнені медом, бджолам пора влаштовуватися на зимівлю. Отже, можна спробувати свіжого меду. Тільки після освячення першого меду в церкві можна було розговлятися. У Першого Спаса є ще одна назва – “Маковій”: у цей час на півдні Русі дозрівав мак. У церковному християнському календарі цей день – день пам’яті сімох святих Старого Завіту – мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані. 3 Свято на честь св. мучеників Маккавеїв (у народі – “Маковія”) пов’язане зі збиранням маку і його освяченням, протягом року з нього печуть маковики та інше печиво, виготовлене з борошна, меду і товченого маку. За давніми уявленнями наших предків-слов’ян про виникнення Життя з Води, в данину пам’яті про усіх мешканців Водяної стихії – Водяників та Русалок, на “Маковія” українці освячують криниці, прикрашають їх “маковійним зіллям” та довкола них водять хороводи. Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою. Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах українці святять воду, квіти й мак. До церкви приносять букети з особливих трав та збіжжя – “маковійчики” або “маковійки”, які мають бути різнобарвними, перетнуті червоною стрічкою. В них добирають різні квіти: чорнобривці і жоржини, айстри і гвоздики, а також різні трави, які в народі називають “зіллям” чи “зіллячком” – чебрець, миколайчики, чорнобривці, руту-м’яту, васильки, материнку, роман-зілля, зелен-барвінок та будяк-пристрітник. Крім того, можна всередину додати невеличку квітку соняшника, а також колоски зернових і голівки дикого маку, що зветься “видюком”, – їх в’яжуть у невеличкі пучечки по кілька штук. Кожне зілля чи квітка має своє призначення. Рута-м’ята оберігає господарів від усякої напасті та додає здоров’я. “Ласкавці” необхідні, щоб в сім’ї панували злагода, ласка та любов. “Кудрявці” потрібні, щоб у хлопців чуби були кучерявими та щоб їх дівчата любили. Соняшник уособлює Сонце, тому сприяє процвітанню родини, гарній долі. Колоски пшениці, жита та вівса символізують Життя і Божий Промисел. Призначення маку-“видюка”, миколайчиків, рути вирізняється з-поміж усіх квітів і трав, що входять до “маковійного букету”, – ці рослини захищають господарів від нечистої сили. Мак-“видюк” росте завжди на гепатогенних зонах землі, чим вирівнює енергетичне поле цієї місцини подібно дубу. Освячений на Маковія мак-“видюк” здатний притягувати до себе і знищувати нечисту силу, ним обсипають хату знадвору, навіть все подвір’я, “щоб відьми не доїли корів і не приносили уроків”, а до дому не навідувалися “ходячі” покійники. Після освячення маковійний букет квітів – “маковійку” та голівки маку клали за образи і зберігали до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — “щоб не випадало”. У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа: “Прийшов Перший Спас – пішло літо від нас”. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.
ID:
1018894
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Міф
ТЕМАТИКА: Вірші до свят
дата надходження: 01.08.2024 11:31:27
© дата внесення змiн: 01.08.2024 11:31:27
автор: Сіроманка
Вкажіть причину вашої скарги
|
