Вночі, уві сні літав я,
Місцями другого світу,
Схожим на наше довкіллям,
У ніч, як і наша – літню.
Я бачив сільську хатинку,
Став тепле щось відчувати,
Назад полетів я стрімко,
Злякавшись якоїсь втрати.
У снах таємниці сяють,
Та смисли у них в тумані,
І душі не поясняють,
Видіння їм притаманні.
Та теплого відчуття те,
І радість душі польоту,
На ранок не згасли майже,
Залишивши світлу ноту.
А що, як у сні живем ми,
В світах по-сусідству може?
Життя там де дивне вельми,
На наше дитинство схоже.
Прокинувшись в світі нашім,
Побачивши сон прекрасний,
Я вмився росою наче,
Мов дзеркало, дух став ясний.
Чудова пісня! 
