Утомленим від спеки листям
Сад випромінює осінній сум,
Достиглі трави в росах чистих
На вітрі тихо мріють про весну…
Блукають сутінки вечірні,
Ніч синя їх приховує крилом…
Бринить у серці щира пісня
Про ніжну дружбу, вірність і любов.
Тебе чекаю, мій коханий, –
І у засніженому царстві сну,
В палатах осені багряних,
І у цвітінні ніжному бузку.
Ласкаво сонце нам засвітить,
Засяють вранці крапельки роси…
Тепер до тебе лине пісня
Й до серця налаштовує мости…
07. 08.2020