Не хочу більше я писать вірші
Тому, хто обирає скрізь мовчання:
Зі мною чи ось так, на самоті.
Хто нівелює будь-які зізнання.
Хто наче шум сприймає всі слова
Про радість, про любов, буденні плани.
Я про чуття, а він все про "дєла".
Геть різні, видно, в нас кардіограми.
Я не на часі, я не Бе пе ЛА.
Я не цікава у твоїй рутині.
Бо я частіше лиш про почуття -
Про почуття не пишуться новини.
Я не літак, я не вчиняю зла,
Я не ховаю за грудьми Кинджали.
Як не крути, а я - це просто я,
Що, як завжди, твої руйнує плани.
Та я пишу, усе пишу вірші.
В простих рядках щоразу пламенію,
З тобою, чи ось так, на самоті.
Але боюсь, без теплих слів - зітлію.
