А завали ще не припинились...
Пекло в сотні міст втинає зуби...
В іншому ми світі опинились:
За кордоном - нелюди... Не люди...
Вже не "браття" (й не були ніколи):
Фанатичні погляди криваві,
Божевілля у очах тих, кволих,
Ріки крові - символи держави,
Сатаною "свячені" ракети,
Що дітей ховають у руїнах...
Хочеться спитати: Боже, де Ти?
Де той Янгол що боронить Сина?
Де Рука, караюча ту нечисть,
Що паплюжить всі життя... всі долі?..
За які гріхи нам це на плечі :
Гідна смерть, чи жити у неволі?..
Скільки ще життів повинні дати
За Свободу славної Країни?..
Скільки ще триматимуть Солдати
Цю межу між нелюдів й невинних?..
Скільки ще руїн та сльоз пролитих?..
Скільки іще душ потрібно вбитих?..
Та завали, все ж, не припинились...
Досі - безліч тіл та ріки крові...
Десь, там, в болотах лише забились
Лишки душ (бездушшя) у неволі,
Сатани бали та чернь беззуба...
Моск@лі, що втратили все людське...
Що ж... Настане місце і Тризуба,
Що до слова Русь вкоротить "русскє"...
