Були? Нема...
Сторінка чорна? Біла...
Болять слова,
Мовчить душа:
летіла високо, дзвеніла,
від щастя плакала, раділа,
в коханні купана бриніла -
в одну секунду спопеліла -
недоцвіла, до тла зотліла.
Були? Нема...
Сторінка біла? Чорна.
Болять слова,
Кричить душа -
працюють пекла чорні жорна,
машина сунеться потворна,
її ж бо велич ілюзорна
із правіків вона прачорна,
прадика, темна, неповторна
ніким... Нема...
Сторінка чорна? Біла?
Болять слова.
Горить душа:
Земля червоним зарясніла,
гуділа дико, стугоніла,
порвала жили, посивіла,
молила Бога, животіла,
але від страху не тремтіла
вона... Нема...
А сторінки за вітром...
Болять слова...
Болять слова!
Та що ж це сталося із світом?!!
Додолу люди пилом, цвітом
падуть і йдуть уже над світлом -
так, ніби вражені пристрітом -
із листям, снігом все за вітром...
Були... нема... Війна проклята -
знаряддя лиха в руках ката.
