"Облиште
Легковажні
Емоції -
Незалежність
Адаптувати
Треба
Екстрено !!!" -
Листає
Історія...
Горить
Аделаїда.
Олена Теліга (1906-1942) - українська поетеса, публіцист, діячка ОУН, борчиня за Незалежність України у 20 столітті.
Її доля опинилося у вирі страшної історії, коли нашу державу намагалися знищити зі всіх сторін, куди тільки не глянь. А вона, вродлива панянка, що писала душевні вірші, здавалося, зовсім не підходила для якоїсь там боротьби. Проте надто любила Україну... й віддала за неї життя. Хоча мала усі шанси виїхати з окупованого німцями Києва, та не стала цього робити. Навпаки взялася до небезпечної роботи : розповсюджувала проукраїнські листівки, створила спілку письменників України - і це все під самісіньким носом у гітлерівців !
Зберігся 41 вірш хороброї мисткині. При житті не було видано жодної поетичної збірки, на жаль, бо твори авторки без жодного сумніву викликають увагу, зачаровують талановитими самобутніми сюжетами. Влада радянська воліла про неї не згадувати.
Зараз іменем великої патріотки звуться вулиці, сквери. А учасник руху шістдесятників Євген Сверстюк назвав Олену "зорею світанковою", яка яскраво спалахнула у мороку імперському, ставши провісником політичних змін.
"Не треба слів ! Хай буде тільки діло,
Його роби - спокійний та суворий.
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль - раптовий порив..."