у складових кота в мішку
така упевнена зухвалість
так наче світу досконалість
знаходить зміст у порошку
що нюхає старий циган
в степах де вабить дивиною
зарослий кураєм курган
душі що грається з маною
грайливіша за хміль вина
вона йому стирає грані
з каміння долі…
вирина
любов кота з мішку в тумані
крізь забобонності югу
змістовність порошку з ганчір’я
сповзає вниз по ланцюжку
на шлях між степом й надвечір’ям...
200723
P.S.
вірші для діточок
