Заходить до хати Бабай волохатий.
Тиша, тиша. Спокій, спокій.
Сонце сіло відпочить.
Зникли тіні кривобокі
Час до ранку волочить.
Спокій, спокій. Тиша, тиша.
Ніч Солом`яна бреде.
Вже вона за небо більша
Із безмежності ідей.
Тиша, тиша. Спокій, спокій.
Плавно змінюється стан:
Курить Ніч химерний опій —
Підіймається туман.
Спокій, спокій. Тиша, тиша.
У повітрі щось мигтить:
Підозрілості вже інша
Настає незвична мить.
Тиша, тиша. Спокій, спокій.
Зараз трапиться вже щось:
Ззаду, спереду і збоку
Це відчути довелось.
Спокій, спокій. Тиша, тиша.
Закрутився дивний рух:
Темнота щораз густіша.
Перехоплює вже дух!
Тиша, тиша. Спокій, спокій.
Та напруга нароста:
Ніч у таїні глибокій
Затаїлась неспроста.
Спокій, спокій. Тиша, тиша.
Хто це раптом торохтить?
Сірники це тягне миша,
Ніч Солом`яну палить.
Тиша, тиша. Спокій, спокій.
Наче вже чиясь рука!
Наче вже пішла підскоком,
Ніч Солом`яна така.
Спокій, спокій. Тиша, тиша.
Хрюмке Цьмакало* пихтить…
Де ж ота поділась миша? —
Будем разом Ніч палить!
*Хрюмке Цьмакало - Бабай
Цікавий твір, особливо задум з римами. Та все ж є кілька моментів: зв'язок у 3 та 4 рядку не зовсім зрозумілий, рядок "В таємниці, Ніч, глибокій" я б змінив на "Ніч у загадці глибокій" чи щось подібне, щоб уникнути розриву словосполучення. Також "хрюмке цьмакало" - що це таке, вперше такі слова чую)
Все ж попри таку містичну та трохи страховиту атмосферу вірша, він навпаки викликав у мене посмішку, дякую. Успіхів!
Шарм відповів на коментар Прозектор, 22.05.2023 - 23:52
Вибачаюся за пізню відповідь. Дякую за правку, а хрюмке цьмакало,
це ота уявна містична істота, що й бабай, сприймайте, як неологізм
