яке життя було прекрасне:
ми жили в стáреньких домах,
до школи прибігали вчасно,
робили фото в килимах.
ми бачили в світанках сонце,
ми бачили в під'їздах шарм.
казали "здрастуй" незнайомцям,
і розбігались по домам.
крізь ліс ходили босоногі,
у воду лізли попри всіх.
куди б не завели дороги,
в нас були: щастя, сонце, сміх.
в нас були дивні, лячні ночі,
в нас були ранки, наче сон.
але, з нового, знаю точно:
іще настане наш сезон.
ще буде ніч і буде ранок,
і будуть сльози на очах.
я не боюсь на серці ранок,
та я боюсь згоріть в дощах.
13.III.2023
