Гриби з Юггота - 2 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)
2. Гонитва
Тримавши книгу під пальтом чимдуж,
Йшов я в провулках порту, похапцем,
Її сховав я від очей довкруж,
І озирався, весь блідий лицем.
Провалля вікон хмурились мені,
Старих будинків погляд дивним був,
Того, що цегла крила в глибині,
Я жах і тугу до небес відчув.
Ніхто не бачив як я брав її,
Та сміх лунає й кругом голова,
Світи дрімають там, я чую, злі,
У книзі, котру я уполював.
Кошмар стін нескінченних вздовж дороги
І йдуть позаду десь незримі ноги.
II. Pursuit
I held the book beneath my coat, at pains
To hide the thing from sight in such a place;
Hurrying through the ancient harbor lanes
With often-turning head and nervous pace.
Dull, furtive windows in old tottering brick
Peered at me oddly as I hastened by,
And thinking what they sheltered, I grew sick
For a redeeming glimpse of clean blue sky.
No one had seen me take the thing—but still
A blank laugh echoed in my whirling head,
And I could guess what nighted worlds of ill
Lurked in that volume I had coveted.
The way grew strange—the walls alike and madding—
And far behind me, unseen feet were padding.
