Жила-була принцеса.
Світла, ніжна, витончена дівчина. Усім вона подобалась, усі до неї тягнулися, бо поруч з нею було тепло і затишно.
Якось завелася в їхніх краях якась потвора. Страшна, брудна, смердюча. Ходила по землі і скрізь лишала свої сліди - страшні, брудні, смердючі. Там, де вона проходила, помирали тварини, зникали люди. Навіть трава переставала рости.
Одного разу потвора побачила принцесу, і теж потягнулася до неї, як і всі інші. Їй хотілося того ж тепла, затишку, тієї ж краси. Вона хотіла сподобатись принцесі, хотіла зробити їй щось приємне, але виходив лише жах, бруд і сморід, від яких потерпали усі навкруги.
Принцеса страждала, злилася, гнівалася, жбурляла у потвору каміння. Люди благали її про захист і допомогу, але їй було не до них, бо постійно думала про те, як знищити потвору, або що зробити, щоб вона сама пішла.
Але та так і не пішла, бо нарешті отримала багато уваги до себе.
Пішли всі інші.
Пройшло кілька років.
Потвора втомилася. Вже й не хотіла тої принцеси, але за звичкою не шкодувала бруду, смороду і жаху.
Принцеса теж втомилася. Всі її покинули. Але за всіх вона й думати забула, бо її думки всі ці роки були про потвору. Вона вивчала її поведінку, звички, майже не помічала смороду. Навіть сама не збагнула, коли і як звикла. Не помітила, як втратила свою витонченість і красу.
Глянула вона якось у дзеркало, а звідти на неї дивиться потвора!
Власне, нічого дивного.
Бо кожна потвора колись була принцесою, але у певний момент зробила не той вибір.
ID:
971766
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.01.2023 15:02:13
© дата внесення змiн: 23.01.2023 15:02:13
автор: Іра Сон
Вкажіть причину вашої скарги
|
