Хтось сьогодні
назавжди впаде
від ворожої кулі,
Та міцним сном засне.
Хтось смертельно
потомлений й далі піде,
торувати столітній цей шлях
безперервних боїв на війні,
за свободу та волю,
притискаючи стяг бойовий
до грудей, і готовий до бою,
до болю, як поранений лев,
у оточенні хижих гієн,
як натягнутий нерв,
обірвався під час сирен,
розірвався зв'язок з тобою.
Хтось притисне світлинку
Коханої жінки,
Та упустить сльозинку,
Перегорне життя сторінку,
Довоєнного мирного часу.
Хтось розіб'є
переповненого терпіння чашу,
Та піде на війну...
Хтось згадає давен
Давнину,
Та віддасть найцінніше
Що в нього є,
Як золоту данину,
Що несе на Олтар,
Омріяних вольностей,
Та свобід;
За Вкраїну
За правду,
За рід ,
Та спадок величний,
Предків хоробрих, могутніх.
Чуєш клич їх, зве
До визвольних битв
Майбутніх?
Хтось сьогодні сплакне,
Пригадавши найтяжчу мить.
Хтось затворну раму зведе,
Зі словами "будемо жить"...
Хтось в останні хвилини життя,
Прошепоче "Героям слава".
Хтось відкине геть каяття
І відкриє рахунок кривавий,
Знищуючи ворогів
На забаву.
Хтось зрадіє в молитвах до Бога.
Хтось жертовник наповнить Сварога.
Хтось назавжди залишиться в Книзі Буття.
Хтось освятить добром життя.
Щоби нам щасливіше жилось,
Пам'ятайте завжди хто є ХТОсь.